Одного разу п’ятеро мудреців гуляли в лісі та не помітили, як заблукали.
Перший сказав:
– Я піду ліворуч – так мені підказує інтуїція.
Другий сказав:
– А я піду праворуч – недарма ж вважається, що «право» походить від слова «правильно».
Третій сказав:
– Я повернуся назад, звідки ми прийшли. Ми прийшли зі сходу, отже, піду на схід – і обов’язково вийду з лісу.
Четвертий сказав:
– А я піду вперед – треба рухатися далі. Ліс рано чи пізно закінчиться, і відкриється щось нове.
П’ятий сказав:
– Усі ви помиляєтесь. Є кращий спосіб. Зачекайте на мене.
Мудрець знайшов найвище дерево поблизу й виліз на нього. Поки він дерся вгору, інші вже розійшлися, кожен у свій бік.
Забравшись на вершину дерева, мудрець побачив, куди треба йти, щоб якомога швидше вибратися з лісу. Він піднявся над проблемою й вирішив її краще за всіх – принаймні йому так здавалося. Він був справжнім мудрецем!
Але це ще не все… Бо він помилявся…
Усі вчинили правильно!
Той, хто пішов ліворуч, потрапив у саму гущавину й навчився виживати в лісі. Він став частиною лісу і зміг навчити цього інших.
Той, хто пішов праворуч, зустрів розбійників. Вони забрали в нього все й змусили грабувати разом із ними. Але згодом він розбудив у розбійниках те, про що вони давно забули – людяність і співчуття. Розкаяння деяких було настільки глибоким, що після його смерті вони самі стали мудрецями.
Мудрець, який пішов на схід, проклав стежку через ліс. Згодом ця стежка перетворилася на прогулянковий маршрут, яким люди могли безпечно ходити та не боялися заблукати.
Той, хто пішов уперед, став першовідкривачем. Він довго мандрував і побував у місцях, де до нього не ступала нога людини. Він відкрив для людей чудові нові шляхи й можливості.
Мудрець, що виліз на дерево, став експертом у пошуку коротких шляхів й особистої ефективності. До нього зверталися всі, хто хотів швидко розв’язати свої проблеми, навіть якщо це не сприяло розвитку.
Таким чином, усі п’ятеро мудреців виконали своє призначення.
Джерело:
evsoen.com
