Лін-чи розповідав:
– Коли я був молодим, мені подобалося плавати на човні. У мене був маленький човен. На самоті я вирушав плавати по озеру і міг годинами залишатися там.
Одного разу я сидів із закритими очима та медитував. Була чудова ніч. Якийсь порожній човен плив за течією й вдарився о мій. Я розізлився, відкрив очі та збирався вилаяти людину, яка мене потурбувала, але побачив, що човен порожній. Моєму гніву нікуди було розвиватися. На кого мені було його вихлюпувати? Мені нічого не залишалося зробити, як знову закрити очі та почати досліджувати свій гнів. У той момент, коли я побачив його, я зробив перший крок на моєму Шляху.
У цю тиху ніч я підійшов до розуміння себе. Порожній човен став моїм учителем. І з того часу, якщо хтось намагався образити мене й у мене зароджувався гнів, я сміявся та говорив: «Цей човен теж порожній». Я закривав очі та прямував всередину себе.
Джерело:
psyhologdcpp.in.ua
