Однієї холодної ночі бізнесмен зустрів на вулиці старого бідняка.
Він запитав його:
– Тобі не холодно? Ти ж у мороз на вулиці навіть без пальто?
Старий відповів:
– У мене його немає, але я звик.
Бізнесмен відповів:
– Почекай мене. Я живу поруч і зараз принесу тобі щось зі свого гардероба.
Бідолашний чоловік дуже зрадів і сказав, що чекатиме на нього.
Бізнесмен увійшов до свого будинку, як одразу почалися телефонні дзвінки. Йому довелось терміново вирішувати невідкладні справи, підписувати та надсилати купу документів і т. ін. Так заклопотаний чоловік забув про бідного й про свою обіцянку.
Лише вранці він згадав того старого й вирушив на його пошуки. Через деякий час він знайшов його, але той лежав і вже не дихав. Він замерз від холоду. В його руках була записка зі словами: “Коли в мене не було теплого одягу, я мав силу боротися з холодом, тому що я звик до нього. Але коли ти пообіцяв мені допомогти, я повірив тобі. Саме це позбавило мене сили далі чинити опір”.
Джерело:
www.istoriyi.com
