Усе відбувалося в Давньому Китаї. До міста на велику виставку художників приїхали поціновувачі живопису, щоб обрати найкращого майстра.
Довго глядачі розглядали картини, обговорювали, оцінювали. Нарешті обрали дві найкращі роботи. Але далі виникла проблема: вони не могли вирішити, яка ж із них краща. Обидві картини були абсолютно рівноцінні за майстерністю.
Саме в той час у місті гостював мудрець Хінг Ші. Він також завітав на виставку, і коли його впізнали, попросили допомогти вирішити цю дилему.
Хінг Ші уважно розглянув обидві картини й сказав, що вони справді однаково майстерні, тож переможця він обиратиме за іншим критерієм.
Кожному з художників він поставив одне запитання:
– Як ви вважаєте, які недоліки є у вашій картині?
Перший художник відповів:
– Я не бачу у своєї картини жодних недоліків.
Другий замислився і сказав:
– Їх так багато, що я навіть не знаю, з якого почати.
Саме йому Хінг Ші й присудив перемогу.
Коли у нього запитали, чому він так вирішив, мудрець відповів:
– Перший художник не бачить у своїй роботі недоліків, отже, він зупинився в розвитку. Він задоволений і вже ніколи не створить кращого. А другий художник критичний до себе, бачить недоліки й усвідомлює, що міг би зробити краще. Його шлях розвитку триває, він ще багато чого досягне в житті. Тому перемогу я віддав йому.
