Давним-давно згоріла велика бібліотека. Залишився лише один рукопис. Довгі роки він лежав у глибині книжкової крамниці. Ніхто не звертав на нього уваги, поки одного разу в лавці не змінився господар.
Він став перебирати всі книги, рукописи й позбавлятися непотрібного. Старий рукопис він викинув, і той потрапив до рук випадкового перехожого – жебрака. Той збирався розпалити ним вогонь, щоб зігрітися, але насамперед поцікавився, що в ньому написано.
А в рукописі було ось що: «Та людина, яка знайде на березі моря гарячий камінь, здобуде в житті все, про що мріяла». Жебрак вирішив, що втрачати йому нічого, і вирушив до моря. Він підіймав камінь за каменем, але вони були холодні, і чоловік кидав їх у хвилі. Так йшли дні, тижні, місяці, роки.
І ось одного разу рука жебрака торкнулася гарячого каменю… Він підняв його і… за звичкою викинув у море…
Так і в житті, ми день за днем шукаємо свою долю. Але часто, знайшовши те, що шукали, ми проходимо повз лише тому, що звикли шукати, а не знаходити…
Джерело:
www.oum.ru
